Тема: Художні напрями та
стилі. (Класицизм, імпресіонізм).
Мета: ознайомити учнів із найкращими досягненнями класицизму
та імпресіонізму. Розкрити основні
принципи розвитку цих напрямів мистецтва; познайомити з провідними видами мистецтва
та митцями певної епохи; розвивати художній смак, уміння сприймати художні
твори; виховувати інтерес до спілкування з мистецтвом.
Хід
уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда.
- Порівняйте
персонажів картини Ж. Давида і персонажів скульптурної групи Л. Берніні
«Викрадення
Прозерпіни». Чим відрізняється їх внутрішній стан?
- У
якому випадку емоційний
вплив сильніший?
Чому?
-
В чому, на вашу думку, полягає особливість
зображення людини в мистецтві епохи класицизму?
III.
Мотивація навчальної діяльності.
Класицизм,
заснований на принципах
античного мистецтва: раціоналізмі, симетрії, цілеспрямованості, стриманості і
суворій відповідності
змісту твору його формі, прагнув виразити піднесені,
героїчні і етичні ідеали, створити ясні, органічні образи. В той же час класицизм
ніс в собі риси утопізму,
ідеалізації, абстрагованості, академізму, що зростали в період його кризи.
IV.
Пояснення
нового матеріалу.
Класицизм
У
XVII ст., коли у Франції встановилася необмежена влада монарха, яка досягла
апогею при Людовику XIV, сформувався художній напрям, що охопив всі види художньої творчості – Класицизм.
Абсолютизм в політиці Франції обмежував особу державними інтересами, примушував індивідуальне приносити в
жертву суспільному.
Класицизм
був тісно пов'язаний з придворною аристократичною культурою періоду затвердження
французького абсолютизму. Ідеологічна основа класицизму включала ідеї
патріотизму, державного служіння, відтворення людини, здатної поставити високі цілі і
досягти їх, вважати за краще власним інтересам суспільні. Ідеологи класицизму вважали, що почуття повинні обмежуватися
розумом, а в особистому
щасті потрібно віддавати перевагу встановленим суспільством нормам моралі.
Окремо
слід згадати про так званий «Великий стиль», що сформувався і набув поширення у
Франції в роки правління Людовика XIV (з 1643 по 1715 рр.). У цьому стилі
поєдналися елементи класицизму і бароко. Своєрідним чином «Великий стиль» виражав ідеї
торжества сильної,
абсолютної королівської влади, національної єдності, багатства і процвітання.
Художникам давалися
прямі вказівки прославляти необмежену владу, не зважаючи на засоби.
Романтизм
Терміном «романтизм» (франц. romantisme) позначається зазвичай ідейний і художній рух, що
виник в європейських країнах на рубежі ХVIII і XIX ст. і віддзеркалення його в різних
областях науки і мистецтва. Прийшовши на зміну ідеології Освіти, Романтизм був
зумовлений як визвольним рухом народних мас, пробудженим французькою буржуазною
революцією кінця XVIІІ ст., боротьбою проти феодалізму і національного
гніту, так і розчаруванням широких суспільних мас результатами цієї революції і всього
капіталістичного прогресу в цілому.
Величезний вплив на формування
Романтизму зробили національно-визвольні війни проти наполеонівської Франції, які «носили подвійний характер: відродження і реакції в один
і той же час».
Романтики не тільки теоретично ставили
питання народності, провели велику роботу з вивчення народної мови, збиранню і публікації зразків народної творчості, але і
використовували широко національні народні традиції в своєму мистецтві. Вони
критикували капіталізм за його антинародність, зокрема за знищення своєрідних
народних форм культури і побуту.
Романтизм відкрив в мистецтві новий світ
відчуттів і
пристрастей, пориву до ідеалу, творчої уяви. Художній метод Романтизм надав своїми різними
сторонами величезний і часто
плідний вплив на подальший
розвиток мистецтва.
Реалізм
У 30-40-х рр. XIX ст. нарівні з романтизмом у мистецтві затверджується
реалізм, який у середині XIX ст.
стає домінуючим напрямом в європейській культурі. Реалізм у мистецтві — це
правдиве, об'єктивне відтворення дійсності специфічними засобами, притаманними
тому чи іншому виду мистецтва. Найбільше реалізм проявився в літературі, живописі,
театрі, а з кінця століття — у фотографії та кіно.
Реалізм виник у Франції та Англії в умовах торжества
буржуазних порядків. Митці викривали зажерливість, соціальну нерівність,
егоїзм, лицемірність, тому реалізм стає критичним, але творчість великих
реалістів проникнута ідеями гуманізму й соціальної справедливості.
У літературі кращі реалістичні твори написані авторами,
які є всесвітньо відомими це Бальзак, Меріме, Стендаль, Мопассан, Флобер.
У музичному мистецтві відбувався подальший розвиток
національних музичних шкіл. Зв'язок із дійсністю найбільш виразно виявляється в
піснях, романсах, операх через тексти. Але й у творах (сонатах, прелюдіях,
інвенціях), назви яких ні про що не говорять, може також правдиво й зрозуміло
передаватися хвилювання людини.
Імпресіонізм
Імпресіонізм - художній стиль у мистецтві останньої
третини XIX – початку XX ст. Представники його прагнули передати безпосереднє
враження від навколишнього світу, мінливі стани природи. Імпресіонізм
зародився в 1860-х роках у Франції, коли художники внесли в живопис різноманіття
і складність міського побуту, свіжість і безпосередність сприйняття світу. У
другій половині XIX ст. у Франції
почала працювати група молодих художників. Уперше в історії мистецтва
художники зробили для себе правило писати не в майстерні, а просто неба.
Після виставки в Парижі цих художників стали називати
імпресіоністами (від французького слова «ітргеззіоп», що означає «враження»).
Художники по-новому підійшли до зображення світу. Головним для них стали
світло, повітря, в яке ніби занурені фігури людей і предмети, вони прагнули розглянути
й показати дивне багатство кольору в природі. .
Не можна сказати, що шлях художників-імпресіоністів
був легким. Спочатку їх не визнавали, їхній живопис здавався занадто сміливим
і незвичайним. Минуло багато років, коли нарешті їхнє мистецтво було визнано.
У руслі цього напрямку працював один із найвидатніших
французьких художників XIX ст.
Едуард Мане. Будь-яка його картина вражає гострою спостережливістю, свободою й
легкістю мазка, сміливою вишуканістю барвистих сполучень.
Життєрадісне сприйняття світу особливо чітко проявилося
у творчості Огюста Ренуара. Його увагу привертали свіжі обличчя, природні,
невимушені пози, у зроблених ним портретах немає психологічної глибини, але
подібність до оригіналу в них встановлено тонко, приваблюють блиск очей, ніжні
відблиски яскравих барвистих тонів на шкірі обличчя. Одна зі значних картин
Ренуара — «Бал у саду Мулен де ла Галет».
Імпресіонізм справив благодійний вплив не тільки на живопис,
а й на скульптуру. Одним із визначних представників модернізму був французький
скульптор Огюст Роден. Його драматичне, палке, героїчно піднесене мистецтво
прославляло красу й благородство людини («Громадяни Кале», «Поцілунок»,
«Мислитель» та ін.).
Вплив імпресіонізму простежується у творчості не тільки
живописців і скульпторів, але й композиторів. У музиці термін «імпресіонізм»
уперше був використаний до творчості французького композитора Клода
Дебюссі, музика якого втілила
швидкоплинні враження, найдрібніші відтінки людських емоцій та явищ природи.
Музика Дебюссі відрізняється поетичністю, глибиною почуттів, витонченістю
форми й стилю.
V.
Закріплення вивченого матеріалу.
Бесіда.
·
У яких видах мистецтва найбільше проявився класицизм?
·
Що ви можете сказати про особливості
мистецтва реалізму?
·
Яка країна була батьківщиною імпресіонізму?
·
Назвіть художників, на власну творчість яких
значний вплив справив імпресіонізм?
VI.
Домашнє завдання
Опрацювати
підручник ст. 195 – 209.
Немає коментарів:
Дописати коментар